Перлина у вінці християнської віри
В Україні існує багато чудотворних ікон Пресвятої Богородиці, які були знайдені та виявлені дивними шляхами. Їх назви походять за місцевостями, церквами або монастирями, де вони перебували. Через них Матір Божа розкриває шлях до розуміння християнських чеснот, показуючи свою духовну значимість для кожного християнина. Серед них – і перлина у вінці християнської віри – Ліська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, що нині знаходиться у Стрию в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
Іконографічний тип – Нев’янучий цвіт. Ікона датується кінцем ХVІІ ст. і належить до Риботицької школи іконопису. Одні історичні джерела датують перші згадки про ікону Ліської Богородиці 1570 роком, інші – 1690–1710 pp. Походить з містечка Лісько в Надсянні (етнічні українські землі, що перейшли до складу Польщі в 1946-1947).
З давніх часів містечко Лісько (нині Lesko – знах. на території Польщі) було великим відпустовим місцем Марійського культу. Завдяки чудотворній іконі, слава про яку була дуже великою, до убогої церкви сходилися люди з Галичини, Словаччини й Угорщини. З історичних джерел довідуємось: «Образ набув великої слави, тому не дивно, що до церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де він знаходився, приходили прочани, як з Галичини, так і з Угорщини і Словаччини».
Мова тут іде про ті часи, коли в містечку Лісько було, як пишуть джерела, дві церкви – одна – в самому місті, а друга, українська, – на околиці Ліська. Саме в оцій другій церкві на околиці Ліська й перебувала чудотворна ікона. Більше того – деякі історики твердять, що Чудотворна ікона вже існувала на початку будівництва цієї заміської української церкви Різдва Богородиці.
Вона показалася на пні зрізаного дуба. Цей дубовий пень був замурований у головному вівтарі церкви, а сама ікона поставлена на бічному вівтарі. Вбога дерев’яна церковця в часі пожеж горіла, але стіна, на якій була ікона Ліської Богородиці залишалася неушкодженою (в часі реставрації 2007 р. виявлено, що чудотворна ікона насправді ззаду є дещо обгорілою). Найбільшими днями вшанування Ліської чудотворної ікони були відпусти: у свято Різдва Пресвятої Богородиці і у празник Положення Ризи Пресвятої Богородиці.
Чудотворна ікона з Ліська зціляла фізичні і духовні недуги людей. До нас дійшов переказ про зцілення сліпого хлопчика, сім’я якого прийшла з Карпат, щоб помолитись до чудотворного образу. Тато з хлопчиком прибули на молитву до Божої Матері в Ліську, а коли поверталися додому, на мості через річку хлопчик раптом запитав: «Тату, а що це таке?». Вражений батько схвильовано пояснив: «Це лебеді на Сяні». І сім’я вернулася знову до церкви, щоб подякувати Матері Божій за чудесне оздоровлення.
Останній парох Ліської церкви Різдва Богородиці о. Юліан Чучкевич вів записи про чуда оздоровлень перед Чудотворною іконою Матері Божої. Мав намір видати грунтовну книгу про ці чуда, та в першу більшовицьку окупацію 1939—1941 рр. Записи потрапили у руки безбожних окупантів і були знищені, як свідчення істинної віри у Господа, Отця Всевишнього.
У часи Першої світової війни з ікони було знято коштовні воти. А на початку Другої світової війни о. Юліан Чучкевич, що правив Літургію, помітив, як полум’я свічки, що горіла перед образом, видовжилося, а потім утворилась поперечка, створивши форму хреста. Це чудо, що діялось до кінця служби бачили ще й прихожани. Як виявилось згодом, цей тривожний знак попереджав про великі терпіння, що впадуть на українців того краю. В 1946 році відбулася сумнозвісна операція «Вісла», під час якої згідно з таємним договором Молотова-Рібентропа мільйон українців було виселено з рідних прадідівських земель і розкидано по світу.
Наказ на виселення мешканцям Ліська прийшовся на Свято Йордану, на вулиці стояв тріскучий мороз. На зібрання дали 24 години, з собою дозволили брати найнеобхідніше. Люди не могли залишити напризволяще найбільшу святиню Ліська і Перемишлянщини — Чудотворну ікону. Люди з церковного братства: Роман Спольський, його батько Микола, Євстахій і Мирослав Кіцак з синами Олексою і Володимиром, Павло Веремійський з синами просили старенького пароха церкви Різдва Богородиці у Ліську дозволу забрати Чудотворну ікону і найцінніші речі з церкви. Парох Ліська перестарілий о. Юліян Чучкевич дав ключі від церкви і благословив на дорогу. Роман Спольський зняв ікону у церкві, приніс до п. Ірзи, образ обмотали в одяг і поклали в підготований дерев’яний ящик.
25 січня 1946 р. ліські переселенці прибули до Стрия і з благословення настоятеля церкви о. Івана Бачинського помістили Чудотворну ікону в церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Відтоді багато стриян зазнають ласки молячись перед чудотворною іконою. В Успенському храмі Стрия зафіксовано велике число оздоровлень і навернень.
Влітку 2007 року в часі реставрації Чудотворної ікони Ліської Богородиці завідувач відділу реставрації темперного малярства львівського коледжу ім. Труша Борис Іванів записав: «Під час роботи над іконою я був приємно вражений, коли молодий круглолиций стриянин помолившись біля ікони поцілував її і засвідчив: «Ця ікона надзвичайно мені дорога і близька! Я завдячую їй!».
По якійсь хвилі мовив далі: «Пане добродію, я був невиліковно хворий на білокрів’я, та щира молитва моєї матері до Ліської Матінки Божої, її чудотворність оздоровила мене від важкої недуги, дарувала мені життя». Закінчуюючи, урочисто мовив: «Сьогодні я перед вами. Я священик!». Незнайомець усміхнувся, побажав успіхів і попрощався, а мене заполонили роздуми: «Що це?! Де межа реального та ірреального?”.
Аналогічні й свідчення доктора медицини з США – Іринея Гутнікевича про оздоровлення від тяжкої і невиліковної недуги за заступництвом Пресвятої Богородиці в Чудотворній Ліській іконі: «Парох церкви о. Михайло Дацишин свідчив, що в 1954 р. хлопчик Іриней Гутнікевич захворів на менінгіт. У Стрийську лікарню приїхав до нього знаменитий доктор Коржинський зі Львова.
Він оглянув дитину і сказав: «Ми тут безпорадні, хіба що… – і вказав пальцем на небо – один на сто виходить з такої недуги, і то, звичайно, калікою». Родина просила о. Городиловського увесь травень служити молебні перед чудотворною іконою за здоров’я Іринея. Та коли до кінця місяця залишилося кілька днів, о. Городиловський сказав, що сьогодні служитиметься подячний молебень, – Іриней одужав. Вирісши, він став лікарем».
Письменник і священик о. Ігор Цар у книзі «Покликаним до свободи» згадує ще один такий випадок: «Одні люди зі Стрия розказують, як у 1939 р. важко захворіла їхня мама, вона ціла опухла. Покликали священика, який пізніше сказав, щоб готувалися до похорону. Також приходив лікар, але вже нічого не допомагало. Тоді тато пішов молитися перед чудотворною іконою. Він плакав і щиро молився, просячи заступництва Ліської Богоматері. Після молитви повернувся додому, а мама каже: «Дайте мені їсти…». І священик, і лікар казали, що сталося чудо. Після того випадку мама ще жила до 1980 р.».
У 2005-2007 роках Чудотворну ікону Ліської Матері Божої було відновлено.
24 травня 2014 року, з благословення Папи Франциска, ікона була коронована Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком).
На сьогоднішній день щосереди о 9-ій годині ранку служиться Молебень перед Чудотворною Ліською іконою, читаються молитви на зцілення, щомісяця з 12 на 13 число відбуваються нічні чування, на положення Ризи та в часі празника Успіння Пресвятої Богородиці відбуваються великі відпусти.
Найбільшим знаком вшанування ікони є відпусти, що відбуваються в день Положення ризи Богородиці. Відпуст традиційно починається в переддень свята з Вечірні, служиться Водосвяття, відбувається читання молитов над хворими, проходить урочистий обхід та обнесення навколо храму Ліської чудотворної ікони Божої Матері. Чування триває всю ніч. Божественна Літургія увінчує свято.
Ось хронологія деяких подій останніх кількох років:
2000 рік
Рік, в якому вперше був організований відпуст до Ліської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, що знаходиться в лівому бічному престолі Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрия. На відпуст прибули також гості з Лемківщини, а з 2002 року прощі до Ліської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці стали традиційними.
2009 рік
Цього року ікону вшановували 18-19 липня. Молитовні заходи розпочалися 18 липня о 19 год. Владика Юліян (Ґбур) відслужив велику вечірню з Литією у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрия. Після вечірні о 20 год. 30 хв. паломники зібралися на співану вервицю. О 21 год. відслужено молебень до Богородиці та виголошена духовна наука.
Для тих, хто перебував у храмі протягом усього нічного часу, відбулися Служби Божі о 21 год. 30 хв. та 08 год. водосвяття і читання молитов над хворими, Утреня та Акафіст до Богородиці. Відпустові урочистості завершилися Архиєрейською літургією 19 липня об 11 год. В літургії взяли участь кілька тисяч прочан. Зокрема, мешканці довколишніх сіл та районів, які щороку процесійно приходять помолитися біля чудотворної ікони.
До речі, Блаженої пам’яті Владика Юліян Ґбур який став Стрийським єпископом у 2000 році, часто казав, що ця ікона нагадує йому його життя. Найперше тим, що походила з тих же теренів, що й він. Люди таємно переправили її до Стрия під час операції «Вісла». Тут ніхто не хотів забирати образ, бо боялися, – згадував Владика. І тільки згодом побачили, що ікона чудотворна. Юліан Гбур займався її реставрацією і наполіг на тому, щоб з неї зняли шати. Для багатьох це було безумство, але під шатами виявився унікальний образ, мальований давніми майстрами кінця ХVІІ ст…
«Це був перший єпископ, і про це варто пам’ятати, бо наступних буде багато, але перший – один», – підкреслив 28 березня 2011 року в поминальній промові пам’яті Владики Юліяна Ґбура Тарас Сеньків, Єпископ Стрийської архієпархії УГКЦ.
2010 рік
27 жовтня у храмі Святого Миколая с. Лисятичі Горішні Стрийського району, де душпастирює о. Володимир Ковалевський, відбулась передача чудотворної ікони Ліської Божої Матері парафіянам церкви Різдва Христового с. Лисятичі Долішні. Після урочистого процесійного перенесення ікони до церкви Різдва Христового, яке очолили о. Іван Барабаш, о. Олег Кобель та о. Василь Говгера, тут було відслужено Акафист до Пресвятої Богородиці, а відтак о. Олег виголосив науку про важливість взорування на постать Марії, її заступництво для зміцнення сім’ї.
Молитовне вшанування ікони пройшло в рамках загальноєпархіальної акції «Захисти християнську родину!» з ініціативи та благословення Преосвященого Владики Тараса Сеньківа, апостольського адміністратора Стрийської єпархії УГКЦ.
2011 рік
9–10 липня 2011 року в Стрию у відпусті до Ліської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці взяли участь близько 16 тисяч паломників. На цю подію з Архипастирськими відвідинами до рідного міста прибув Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук), який у співслужінні з Апостольським адміністратором Стрийської єпархії УГКЦ Преосвященним Владикою Тарасом, провів урочисте святкове Богослуження.
У проповіді Блаженніший Святослав привітав присутніх та висловив велику радість з приводу свого перебування в Стрию, а особливо в храмі Успіння Пресвятої Богородиці, де він зростав і служив свої перші Літургії як священик та єпископ (до речі, свою першу Святу Літургію в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці відслужив свого часу Кардинал Іван-Мирослав Любачівський).
У межах візиту до райцентру Блаженніший Святослав зустрівся з дітьми, які проходили курс оздоровлення в одному із санаторіїв біля Моршина. Завершилося перебування Блаженнішого Святослава на рідних теренах спілкуванням зі священиками та гостями у неформальній обстановці.
2014 рік
24 травня Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрия звершив згідно з благословення Його Святості Франциска Папи Римського чин коронування папськими коронами чудотворної ікони Ліської Матері Божої.
«Коронування ікони Богородиці з одного боку є привселюдним визнанням Церквою її надзвичайного чудотворного місця в житті Церкви. Це є визнання вислуханих десятків тисяч молитов, сотень тисяч оздоровлень, які відбулися перед очима нашої Богородиці Ліської», – сказав до усіх присутніх Блаженніший та продовжив, запевняючи: «І тому-то ми, як християни, маємо надію».
Також всім присутнім вірним, які прибули, ведені щирим каяттям та любов’ю, було надано папське благословення з повним відпустом. Після коронування Преосвященний владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, поручаючи своє Архиєрейське служіння Богородиці в Ліській іконі, склав Пресвятій Богородиці дарунок своєї Панагії, яку йому подарував при хіротонії Блаженніший Любомир Гузар, а владика Богдан Манишин, новохіротонізований єпископ-помічник Стрийський, – протоієрейський хрест. Нагадаємо, що 10 липня 2011 року в часі відпусту до Ліської чудотворної ікони Богородиці Блаженніший Святослав, дякуючи Матері Божій за дар свого служіння Богові й Церкві, залишив як дар перед її іконою свою першу єпископську панагію.
2015 рік
Взяти участь у цьогорічному відпусті прибули численні прочани і священослужителі, головно зі Стрия та довколишніх сіл, а також з інших районів Львівської області. Протягом двох днів вірні молилися до Пречистої Діви перед чудотворною іконою та випрошували ласк для себе, своїх рідних, всієї Церкви, миру для України та єдності народу.
Молитовні святкування відпусту до Ліської чудотворної ікони розпочалися в суботу, 18 липня Великою вечірнею з литією, після якої відбувся обхід з копією чудотворної ікони центральними вулицями міста Стрия. Процесію очолював владика Богдан (Манишин), Єпископ-помічник Стрийської єпархії, який благословляв вірних іконою. Продовжилося свято в катедральному храмі Божественною Літургією. Після півночі в храмі пройшли нічні чування.
Відпустові урочистості продовжилися у неділю, 19 липня. Перед входом до храму його адміністратор о. Мирон Гринишин привітав групи паломників, які прибули на святкування із Дашавського (піша проща вірних цього деканату на відпуст до Стрия є щорічною), Добрянського, Любінецького та Городоцького деканатів.
Відтак відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії. Із ним співслужив владика Богдан (Манишин) та численні представники духовенства. Під час Літургії було уділено дияконські свячення випускнику Львівської духовної семінарії Святого Духа Івану Городицькому. Співом прикрасив Богослужіння хор парафії Святих апостолів Петра і Павла, що в м. Стрию.
По завершенні Літургії владика Йосиф подякував за запрошення і можливість взяти участь у відпусті: «Хочу подякувати стриянам за те, що ви зуміли прийняти цю ікону Матері Божої, яка внаслідок операції «Вісла» потрапила до вашого дому. Дякую всім за можливість бути в Стрию і молитися з вами, за можливість відчути з вами цей потужний духовний дар, який ми сьогодні всі отримали».
Владика Богдан висловив щиру вдячність владиці Йосифу: «Дякуємо Богу, Преосвященний владико, що ви сьогодні є тут з нами. Ми всі, тут присутні, можемо сказати, що Ліська Богородиця завжди водить стежками Божої волі тих, хто до неї прибігає. Тому ми бажаємо вам, щоб дороги Божої волі проходили всюди, де Господь вас поставить. Щоб ви на своїй архиєрейській стежині завжди зустрічали радість».
2016 рік
Молитовні святкування відпусту до Ліської чудотворної ікони розпочалися в суботу, 16 липня, Великою Вечірнею з Литією, після якої відбувся обхід з копією чудотворної ікони центральними вулицями міста Стрия. Процесію очолював преосвященний Владика Богдан (Манишин), Єпископ-помічник Стрийської єпархії, який благословляв вірних іконою. Продовжилося свято в катедральному храмі Божественною Літургією. А після півночі у храмі пройшли нічні чування, які провадив о. Ігнатій Голинський, студит.
Наступного дня прочани взяли участь у Архиєрейській Божественній Літургії, після якої владика Богдан уділив повний відпуст.
У своєму духовному слові до присутніх вірян, єпископ, розважаючи над Євангельським текстом про римського сотника, який благав Ісуса оздоровити його слугу, виділив важливу і фундаментальну складову віри людини – Слово Боже, в якому є сила і джерело життя.
А, звертаючи увагу прочан на свято з нагоди відпусту та Всіх святих українського народу, яких Церква вшановує цього дня, владика Богдан, вказуючи на жест Марії рукою в бік свого сина, що є зображено на чудотворній іконі, розкрив взаємовідношення ЇЇ слів «Все що Він вам скаже робіть» з життям святих, котрі «зуміли втілити правду Євангелія у світі жорстокості та несправедливості», сповняючи Боже Слово.
На завершення Архиєрей закликав застановитися над прикладом любові Марії до Ісуса, в якій вона розділила терпіння свого сина і смиренно прийняла Божу волю. «Вона любила свого сина як мама, але почитала і поклонялася як Богові. Вона не боронила Ісуса, не перешкоджала, не хулила ворогів і не перечила Божій волі, але в єдності з Ісусом віддавала Богові життя свого сина», – сказав єпископ.
2017 рік
22 липня Великою вечірнею Преосвященний владика Тарас розпочав моління з нагоди Відпусту до чудотворної ікони Ліської Богородиці.
23 липня Преосвященний владика Тарас очолив Архиєрейську Літургію з нагоди відпусту до Чудотворної ікони Ліської Богородиці. В часі проповіді єпископ розважав над поняттям віри у житті людини, ставлячи за приклад постать Пречистої Діви Марії та людей, завдяки яким ця чудотворна ікона збереглась і опинилась у катедральному храмі в Стрию 71 рік тому під час сумнозвісної операції «Вісла». «Діва Марія – учителька віри, шлях якої був кроком у незвідане, сповненим довіри у Божу вірність. Вона здійснила паломництво віри, слідуючи за своїм Сином, і дала нам єдину заповідь: «Робіть те, що Він скаже вам», – мовив владика Тарас.
Цього дня у Літургії взяли участь і представники римо-католицького духовенства з Ліська, яким Єпарх Стрийський передав освячену копію Чудотворної ікони Ліської Богородиці.
МОЛИТВА ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПЕРЕД ЇЇ ЛІСЬКОЮ ЧУДОТВОРНОЮ ІКОНОЮ
Вселаскава Богородице з Ліська! Ти не покинула нас, вигнаних з рідного краю, і нині величаво сяєш у стрийському храмі. З давніх часів Ти Господньою силою і благодаттю лікуєш недужих, а сліпим вертаєш зір і глухим – слух; тож не погорди молитвами й благаннями покірних Твоєму Божественному Синові дітей Твоїх. Заступися за нас перед Богом і випроси нам Його ласку спасіння, здоров’я та щасливої долі – о, Нев’янучий Цвіте – Небесна Покровителько України.
Підготувала Галина ДАНИЛЬЦІВ.
(Використано матеріали прес-служби
Стрийської єпархії УГКЦ, світлини з інтернету)
