Отці-оріоністи молилися у нашому храмі
22 березня 2015 року, у неділю, до Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці завітали отці-оріоністи. Також отці привезли привезли з собою для почитання ікону з частинкою мощей засновника їхнього згромадження – св. о. Луїджі Оріоне. Після Євангелія вірні мали змогу почути проповідь від о. Еджідіо Монтанарі, а відтак бр. Юрій Лацуга розповів про життєвий шлях святого та про те, якою є харизма заснованого ним згромадження.
Після кожної Літургії отці-оріоністи мали коротенькі зустрічі з молодими хлопцями, запросивши їх взяти участь у реколекціях, що будуть відбуватися 28-29 березня цього року, в монастирі свв. апп. Петра і Андрія у Львові (вул. Лінкольна, 12).
(Хто з хлопців бажає взяти в них участь, записатися і дізнатися детальніше про реколекції можна за тел.: (096)518-49-36, (063)737-69-62 – бр. Юрій)
Довідка:
Святий Луїджі Оріоне народився в 1872 році у м. Понтекурона, в бідній сім’ї. Шлях до священства був сповнений нелегких випробувань. Маючи лише 20 років, тоді ще семінарист, він почав піклуватися про бідних хлопців, поселивши їх у маленькому будиночку в Тортоні, місті на півночі Італії.
Це був початок довгого шляху, який вивів його на дороги світу, щоб поширити свою благодійну діяльність, споруджуючи скрізь школи, церкви, молодіжні центри та будинки для потребуючих, проголошуючи всім Христове Євангеліє. Навколо отця Луїджі Оріоне об’єдналися численні священики, ченці та черниці, а також миряни, що дало початок Малій Справі Божого Провидіння, яка на честь свого засновника була також названа Згромадженням Оріоністів.
Папа Пій ХII після його смерті 12 березня 1940 року, сказав про нього так: «Батько бідних та видатний доброчинець знедолених та покинутих».
Папа Іван XXIII справедливо заявив: «Його милосердя виходило поза всякі розумні межі. Він був переконаний, що любов’ю можна завоювати світ».
Папа Іван Павло ІІ, проголосивши його святим 16 травня 2004 року, представив о. Луїджі Оріоне Вселенській Церкві, як «одну з найвидатніших постатей» ХХ ст. «Отець Оріоне завжди керувався лише логікою любові! Любові величезної і всеосяжної до Бога, до Христа, до Марії, до Церкви, до Папи, і Любові такої ж досконалої до людини, до всієї людини: її душі і тіла, і до всіх людей, малих і великих, багатих і бідних, святих і грішників. Він мав гарт та серце Апостола Павла, ніжний та чутливий до сліз, наполегливий та енергійний до героїзму, навертаючи грішників, завжди зосереджений у постійній і довірливій молитві».
До цього часу живуть його харизма, його сила духу, виражені також у словах: «Лише милосердя врятує світ. Ось усе Євангеліє: бачити та відчувати Христа у людині».