Без виправдання

Якоїсь неділі на брамі церкви вивісили таке оголошення: “Аби всі могли прийти до церкви, у най ближчий тиждень ми організуємо “особливу неділю без виправдань”.

У захристії розмістимо ліжка для всіх тих, котрі твердять, що неділя є єдиним днем тижня, коли вони можуть виспатися.

Буде приготовано спеціальний сектор м’яких фотелів для тих, котрі вважають, що церковні лави незручні.

Тим, у кого очі надто стомлені після ночі, проведеної перед телевізором, запропонуємо відповідні краплі для очей.

Всі, котрі кажуть: “Коли піду до церкви, на голову мені може звалитися дах”, – отримають металеві каски.

Особам, котрі стверджують, що у церкві надто холодно, забезпечимо м’які пледи, а тим, котрі вважають, що у церкві занадто гаряче, видамо вентилятори.

Для тих, котрі бажають провести класифікацію осіб, які “весь час ходять до церкви, але поводяться гірше за інших”, будуть також картки паперу.

Родичів і друзів господинь, котрі не можуть одночасно прийти до церкви і приготувати обід, буде покликано на допомогу.

Усім, кого турбує необхідність складання пожертви, роздадуть відзнаки з написом: “Я вже дав”.

В одній лаві розмістять дерева і квіти для тих, котрі шукають Бога у природі.

Лікарі займуться особами, які хворіють лише у неділю.

Забезпечимо слухові апарати тим, котрі не чують проповіді, і спеціальні затички для тих, яким занадто голосно.

Церква завжди буде оздоблена віфлеємськими зірками і великодніми крашанками, для тих, хто любить лише такі прикраси.

Отож і однієї години не спромоглися чувати зо Мною? Чувайте і моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне (Мт. 26, 40-41)

Сьогодні чування з Ісусом стало покаранням у вигляді примусової праці. Бог дарує нам вічність. Ми неохоче віддаємо Йому кілька хвилин.

Бруно Ферреро