«Небесний Отець любить кожного з нас, своїх дітей…»

Пустіть дітей!

Не бороніть їм приходити до мене, бо таких – Царство Небесне. (Мт. 19, 13)

DSC_7417

Саме про це говорили в своїх виступах 16 травня цього року учні школи англійської мови, що існує з жовтня 2006 року при Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці  в м. Стрию. Слід зауважити, що цього навчального року склад учнів був оновлений в звʼязку з тим, що переважна більшість тих, що її відвідували досягли старшого шкільного віку: Бондаренко Мирон, Гладій Роман, Марочкович Анна, Матківська Настя, Мурдла Наталя, Сарихман Діана й Орест, Турків Марічка, Герман Жанна, Юроца Соломія, Морозова Юлія… Дехто з них уже студенти. Всі вони надзвичайно працьовиті й активні в церковному житті. Скільки приємних, захоплюючих виступів провели вони!

                Цього навчального року заняття постійно відвідують 16 учнів (з 26, що записались на початку навчального року) з різних шкіл міста та різного вікового стану – від семикласників до вихованця дитсадка (Стронціцький Андрійко). «Старожилами» стали ще двоє бувших дошкільнят – Бабій Олежик та Собко Наталя.

                В основному учнями церковної школи  є діти  4 – 5 класів різних шкіл міста. Треба зауважити, що під час виступу всі діти, незалежно від свого віку, розмовляють двома мовами – українською та англійською в синхронному перекладі.

                Про що ж говорили в своїх виступах учасники дійства? Почали розповідь Драцька Юля та Іваникович Тарас про те, що наш Творець , небесний Отець і Спаситель є завжди з нами – кожен день, щохвилини у нашому житті, бо Він любить нас, кожного зокрема: … і тебе, і мене, і його, і її – бо ми Його діти… Так про це говорить Біблія – стверджують й найменші учасники: Стронціцький А., Бабій О., Собко Н.

                Згадують  діти й про те, що Ісус у дитинстві був такою ж дитиною, як і вони і мав Маму по імені Марія…

 Є й у мене найкраща у світі Матуся,

За неї сьогодні, Ісусе, я теж помолюся.

Щирі слова молитви й пісня «верни мені маму, Ісусе» линуть з уст дітей за тих матерів, що в пошуках праці покинули рідні домівки:

Верни ж її Боже,

З далекого краю.

Ти ж знаєш – з нетерпінням щодня

Я так її чекаю…

(Хрутікова Олександра та Галішева Каріна)

З подячною молитвою звертаються діти до Ласкавого і Милосердного Бога за тих рідних, люблять їх також щодня; за ласкаву мамину усмішку, за кожен подарований Творцем Небесним день… (Калин Софійка, Адамович Ярослав, Гіряк Максим, Тимчишин Ярослав):

Дякую Тобі, Господи, за тих,

Що люблять мене щодня.

За мамину ласкаву усмішку,

За те, що Ти Ісусе живеш в мені.

Діти дякують Небесному Творцю і за тих людей, що оточують їх у повсякденному житті – своїх шкільних друзів, сусідів, незнайомих в автобусі, на вулиці; тих, що, можливо, й осудили чи скривдили поганими вчинками: (Бардиць Ання, Романчук Денис)

«Дякую Тобі, Господи за всіх тих, що мене оточують – сусідів, незнайомих на вулиці… допоможи мені памʼятати, що кожен з них – Твоя дитина…» ось чому нам потрібно більше проявляти своє співчуття до всіх їх, Божих дітей… (Собко Віра, Засанська Вікторія)

З уст Драцької Галі та Іваниковича Тараса звучала вдячна молитва і за жертви українських майданів, – Божих дітей – що віддали своє життя за людську гідність проти тиранії, корупції і кримінальної влади, за гідне життя на рідній землі – Україні.

«То ж любім нашого Господа усім своїм серцем, усією душею й усім своїм розумом,» – закликають Крутікова Олександра та Галишева Каріна.

                На завершення дійства з уст всіх дітей прозвучала «Молитва за Україну» (двома мовами):

Боже Великий Єдиний,

Нам Україну храни…

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!