Віра, яка спонукає до правдивої любові
Реколекції у Гошеві
У житті членів руху «Матері в молитві» відбулася знакова подія. 25-27 жовтня 13р.Б. проводилися реколекції для слугинь спільнот цього руху в с. Гошів у монастирі Згромадження сестер Пресвятої Родини.
Три дні 43 слугині з різних парафій Стрийської єпархії мали можливість побувати у раю, відключившись від звичного домашнього життя. У раю, бо «Рай – це моє з’єднання з Богом» – так сказав отець реколектант ієромонах Йосафат Гошівського чоловічого монастиря. Ми відчули, що це насправді так. Прийнявши Божу любов, любов сестер монахинь, яка особливо проявилася у мовчазному служінні нам, та любов отців Мирона, Йосафата, Анатолія, виражена у Слові та уділюванні Святих Тайн, хочемо поділитися нею та отриманими знаннями з іншими.
Разом з отцями ми роздумували над темою віри.
Висвітливши питання віри Пречистої Діви Марії на основі події Благовіщення (Єв.Лк. 1: 28-38), застановившись над вірою патріарха Авраама на основі Кн. Бут. 12:1-4; 22: 1-8, над вірою святих, о. іє. Йосафат запитує нас, а якою є наша віра.
Чи ми застосовуємо прочитане у Святому Письмі до нашого життя у стосунках один з одним?
Чи ми пристосовуємо віру сьогодення до свого життя? Чи здатні сприймати речі неможливі, чужі, негативні?
Чи можемо у хвилинах терпіння покластися на Бога, довірити Йому?
Порада: почитати Святе Письмо біля 15 хв. і пороздумувати.
Чи я вірю, що Бог бачить мене?
Кому я вірю сьогодні: Богові чи дияволові?
Диявол – батько брехні, великий філософ, перекручує цінності, породжує насамперед сумнів:- «чи справді…?» (Кн.Бут. 3:1-7).
Насамперед ми маємо любити Бога, потім свого чоловіка і аж тоді одинаково з чоловіком своїх дітей. Диявол підмінює цінності, на першому місці стає дитина (як ми переживаємо втрату своєї дитини?). Сенсом життя можуть бути гроші (стати на місці Бога). Кар’єра. Думка інших про мене.
Диявол насміхається над дівоцтвом, він проти материнства (замість дитини собачка), колись насміхались над неплідними, а багатодітність було благословенне, тепер навпаки. Насміхається над Тайною Подружжя (молоді люди живуть без шлюбу).
Кожна людина унікальна і має свою долю, свою історію. Ми маємо сприйняти свою історію, жити нею, не боятися свого, скоритися Богові, (приказати своїй волі скоритися), прийняти те, що Бог мені дає. Така постава віри вимагає відчути, що Бог існує, Він є біля мене в часі праці, відпочинку…
Сім’я є середовищем, де дитина здобуває віру. (Порада: прочитати послання Андрія Шептицького «Як збудувати власну хату»).
Як ми сповідаємося? Корінням гріха є:
- Я не маю віри.
- Я не маю любові до Бога.
- Я не вірю в життя вічне.
Втрата віри в те, що Бог мене любить. Цю думку підкидає диявол – терпіння тому, що Бог тебе не любить.
Тему: досвід страху як критерій автентичної віри (т.б. що віра є доброю), дуже доступно отець розкрив на основі цитати Св. Письма (Бут. 3: 1-13). Господь вимагає послуху і тому дає єдину заповідь першій людині – не їжте з цього дерева. Диявол каже, що станеш щасливим без заповідей. Ми хочемо мати забезпечення, боїмося, а що буде, якщо… Страх від лукавого. А що може бути зі мною, якщо зі мною Бог. Страх – наслідок гріха. Коли я лякаюся, іду на компроміс з дияволом. Чого я маю боятися смерті, якщо я повертаюся до Того, Хто мені дав душу. Піддання страху є знаком замкнутості у щоденність, замкнутість у собі. Власними силами людина страху у собі не подолає. (Пс. 90,91 молитися). Довіритися Богові, а віра появляється з безпосереднього контакту з Ним – Сповідь і Євхаристія.
Яка смерть мене вбиває щодня?
Спостерігаючи гармонію світу, бачимо, що за цим стоїть Той, що все впорядкував. Кожне створіння прекрасне, бо Бог створив все з любові. Ісус перший виконав остаточно закон любові. Ми маємо у щоденному житті наслідувати Його (1-е соб. посл. Йоана 4: 7-21).
Внутрішнє зростання людини вимірюється у зростанні в любові. Кожна людина потребує любові, немає такого, щоб не потребував Бог любить нас не за щось, а як своє створіння, тому, що Він – Любов. Не вчіть дитину страху до Бога. Ми повторюємо ті самі гріхи. Чому Бог не допоможе нам звільнитися з них? Щоб впокорити нас. Підняти нас з любові.
Я тому тут розп’ятий, щоб дати тобі пробачення.
Я люблю тебе і не хочу, щоб ти помер.
Я дарую тобі життя з хреста.
Я дарую тобі любов.
Я люблю у тобі грішника.
Існує гріх, що може спричинити хворобу, або смерть. Це невіра в те, що Бог може простити.
І знову поставлене до мене питання отця реколектанта.
Яка є моя віра?
Ким є для мене Бог сьогодні?
Який образ Бога я ношу в собі?
Якими мотузками любові Бог притягнув мене до Себе і знайшов мене?
Мусимо бути пильними, бо лукавий воює насамперед з «Жінкою, одягнену у сонце, короновану 12- зірками і її потомством…». (Одкр.12: 1-9, 13-18). Потомство, нащадки – це ми з вами, послідовники у вірі.
Отже, послухавши Слово Боже, «зберегли мовчки у своєму серці» та пам’яті, принесли до свого дому, намагаємося прочитати насамперед виділені глави зі Святого Письма і відповісти перед своїм сумлінням на поставлені запитання. Не всі змогли бути на реколекціях, але кожна особа може використати цю науку, дуже коротко викладену, як програму до застанови над своїм християнським життям, до щирої мудрої побожности.
Щиро дякуємо координатору Руху п. Анні Форостині за організацію такого чудового заходу, знаємо як це не легко, духівнику о. Мирону Гринишину за забезпечення духовне, о.Анатолію за чудові Богослужіння і низький уклін о.Йосафату, який відновив нас у вірі, сестрам монахиням за створену атмосферу постійної присутності Божої благодаті.
Анна Курилишин
Мати дарує своєму синові Присутність свою дарую тобі, щоб ти почувався у безпеці – це так потрібно кожній дитині. Дарую тобі свої поради, лише тоді, коли насправді потребуватимеш їх, а чи сам звертаєшся за ними, щоб міг ти уникати хитких кроків, яких свого часу допустилася я. Дарую тобі свою розраду, коли почуваєшся розчарованим, зажуреним і пригніченим, коли зазнав якоїсь невдачі. Однак пам’ятай, я не буду тебе захищати від наслідків провин. Настанови щодо віри, аби ти, коли будеш дорослий, не відступив від неї (щоби ти, сину, дочко, були практикуючими християнами). Щоденні молитви, щоб Господь оберігав і провадив тебе так, аби ти служив Йому і славив Його невтомно. Те все дарую тобі з любов’ю Твоя мати