Проповідь на Усікновення чесної голови св. Івана Христителя

29_-_usiknovenn_aЯк нам назвати тебе, Пророче?

Чи ангелом, чи апостолом, чи мучеником?

Ангелом, бо як безтілесний жив ти;

Апостолом, бо навчав ти народи;

Мучеником, бо тобі голову відсікли за Христа.

Моли ж його, щоб спасенні були душі наші.

(Стихира  вечірні свята)

Іван Хреститель народився в сім’ї священика Захарії та Єлисавети, родички Богородиці, коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. «Він буде великим в очах Господніх» (Лк. 1, 15), — каже ангел до Захарії (батька св. Івана), сповіщаючи йому новину про те, що невдовзі у нього народиться син.

Іван Хреститель, званий також Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвяченого життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом” (Мк. 1, 7-8).

Події, що складають основний зміст богослужбового згадування свята Усікновення, описують час перебування Івана Предтечі у в’язниці. Про це детально описує Євангелист  Марко (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Отож Іродіада лютилась і вбити його бажала, та не могла. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод хоч  і засмутився  на таке прохання, але не відмовив, і голова Івана була відтята.

За переказом, Іродіяда закопала його голову в нечистому місці. Але Іоанна, дружина Іродового домоправителя Хузи, поховала голову Івана Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній, де в Ірода була власна ділянка землі. Тіло Івана Хрестителя взяли тої ж ночі його учні поховали в Севастії, там, де відбувся злочин.

О. Юліан Катрій у книзі «Пізнай свій обряд» так характеризує постать Івана Хрестителя: «Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Св. Іван Хреститель це велетень духа, що стоїть на грані двох Завітів: Старого й Нового. Він замикає пророків, а відкриває апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, хреститель і мученик. Він одинокий мав ласку христити того, що Його інші пророки тільки передрікали та в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері».

Пам’ять про Івана Хрестителя або Івана Предтечу займає у східній літургійній традиції особливе місце. Він єдиний з усіх святих після Богородиці, що має свій празник Зачаття і празник Різдва. Впродовж церковного року у Східній Церкві відзначають 6 празників в честь цього святого: празник Зачаття (6 жовтня /23 вересня), Різдва (7 липня /24 червня), Усікновення Голови (11 вересня /29 серпня), Перше і Друге Знайдення Голови (9 вересня /24 лютого), Третє Знайдення Голови (7 червня за /25 травня) і Собор святого після празника Богоявлення (20 січня /7 січня). У самому Євангелії наводяться слова Христа: «Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя» (Мат. 11, 11).

В пам’ять усікновення голови святого Іоанна Хрестителя Церквою встановлене свято і строгий піст. В цей день не прийнято веселитися, влаштовувати святкування та застілля, натомість щоб ми розважили над тим ганебним вчинком, коли людина переступає моральні переконання, як зробив Ірод, а також про непохитність Івана Хрестителя і готовність померти за Христа.

о. диякон Василь Лужецький