Хрест – вказівник правдивої дороги до спасіння

 

Хресту Твоєму, покланяємось Владико,

і святе Воскресіння твоє славимо.

 

Літургійний рік нашої Церкви, щедро наповнений багатьма празниками, що є присвячені Ісусу Христу, Пресвятій Богородиці та святим. Проте метою цих свят не є збільшення кількості наших вихідних днів, чи днів, коли лише маємо утриматись від важкої праці. Ця кількість пояснюється тим, що Свята Церква, як добра мати, хоче щоб ми, проживаючи день за днем, рік за роком, завжди мали перед очима наочні приклади пов’язанні із спасительною місією Христа, життям Богородиці і святих. Тому кожне церковне свято, це насамперед духовна мандрівка у ті часи коли відбулася певна подія, з якої маємо почерпнути і якомога краще засвоїти науку для свого духовного життя.

Ось і цими днями ми наблизились до ще одного празника, який входить у перелік дванадцяти найбільших свят Церковного року – Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Цей день, є також днем строгого посту, оскільки Хрест завжди пов’язаний з терпінням Ісуса, і в такий спосіб Церква виявляє Йому свою пошану і подяку.

Історія цього свята є дуже давньою і переносить нас аж у ІV століття, в часи коли християнство виходить з катакомб, і на тлі цього загального духовного піднесення, мати цісаря Костянтина свята Олена, намагається розшукати Святий Хрест, на якому був розп’ятий і помер наш Спаситель Христос. Ці пошуки привели святу на гору Голгофу, де було знайдено три хрести, і для того, щоби дізнатись на якому із них був розп’ятий Господь, ці хрести прикладали до важкохворої жінки і лише після дотику одного з них відбулося чудо оздоровлення, яке й дало змогу віднайти правдиве знаряддя терпінь Христа. Також це свято пов’язують з спорудженням на тому ж місці, імператором Костянтином Храму Воскресіння Господнього, де відбулось урочисте воздвиження (піднесення) Хреста Господнього, під час якого народ багаторазово повторював прохання «Господи помилуй» та поклонявся Чесному Хресту. Саме тому, як згадка вищезгаданої події, в цей день у наших храмах відбувається виставлення Хреста для його почитання.

Хоча вищезгадана подія відбулася вже досить давно, але це свято не втрачає свого значення і у наш час. Тому святкуючи цей празник, маємо найперше віднайти його значення для нашого духовного життя. Як стає відомо з самої назви, центром цього празника є Чесний Хрест, велична назва і почитання якого походить від події яка відбулася на ньому, а саме – смерть Христа і відкуплення наших гріхів, завдяки якому нам відкрита дорога спасіння, яка веде до Небесного Отця: «Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста;(Кол.2,14)», навчає нас апостол Павло.

Той же апостол Павло каже і такі слова: «Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа (1Кор.1:18)». Даний стих Святого Письма, ясно демонструє нам, що саме Хрест став знаряддям нашого спасіння, що його значення для християн є більш ніж дуже важливим, оскільки є ототожнений з силою Божою. Проте у цей величний день, даймо собі відповідь на запитання: «Чим є Хрест у моєму житті, яким є його значення для мене особисто?». Роздуми над цим запитанням є важливими, оскільки дуже часто Хресне знамення перетворюється для християн лише на предмет прикраси, в якому забувається його глибокий сенс.

На прикладі святої Олени, бачимо особу, яка шукає Хрест Господній, щоб піднести його і поставити як орієнтир правдивої життєвої дороги. Цей приклад є добрим для наслідування кожному християнину, тому, що Хрест для нас, якщо зробити порівняння, є немов маяк, що вказує кораблям безпечну пристань у розбурханому морі. Тому якщо Хрест є нашим вказівником, то маймо певність, що наша дорога є вірною, навіть тоді коли на ній виникатимуть різноманітні труднощі. Вдивляючись у Хресне знамення, завжди згадуймо подію, яка на ньому відбулася, оскільки лише тоді коли усвідомимо її значення – зможемо зрозуміти ким є Ісус Христос особисто для мене.

 

Диякон Анатолій Доманський