Про нас

Перша письмова історична згадка про існування українського духовенства у Стрию існує з 1396 р. при акті судової справи за млин між Іваном Русином, ректором парохії Пречистої Діви Марії і містом Львовом. Друга згадка з 1398 р., коли краківський єпископ Петро відділив перемишльське єпископство від архієпископства галицького.

На початку XVI ст. українське населення Стрия мало 5 церков. З них у самому місті було лише дві церкви – під валом церква Успіння Пречистої Діви Марії, стояла недалеко від теперішнього костелу, де потім постала гімназійна будівля, а нині СШ № 7 і Різдва Пресвятої Богородиці – за валом від ріки Стрий між парохіяльним городом теперішньої Успенської церкви і лазнею.
В неділю 8 вересня 1692 року за перемишльського єпископа Інокентія Винницького стрийські парафії Успіння Пресвятої Богородиці, і Різдва Пречистої Діви Марії прийняли Унію.

Стрийська міська церква Різдва Пресвятої Богородиці (горішня) станом на 1773 р., була великою, хрещатою в плані будівлею, з мальованим іконостасом, кам’яною підлогою, 13 заґратованими вікнами, але дуже збіднілою, втратила велику кількість парохіян і джерело своїх прибутків – крамниці та землю.

Церква Успення Пречистої Діви Марії була дерев’яною, старою, дуже малою, в 1785 р. перебувала в аварійному стані і валилася. Через небезбеку завалення міщани були змушені ходити на богослужіння на передмістя Лани до церкви Благовіщення, що викликало незручності і невдоволення громади.

Прийшовши до влади в Галичині Австрійський уряд проводить церковну реформу. Австрійська реформа ліквідовує дві українські церкви Стрия – Різдва Пресвятої Богородиці і Успення Пресвятої Богородиці та в 1785 р. взамін віддає українській громаді будівлю костелу св. Марії Магдалини по ліквідованому монастирі оо. францішканів.

Першу письмову згадку про існування костелу св. Марії Магдалини за Галицькими воротами на передмістю Стрия /теперішня споруда церкви Успіння Пресвятої Богородиці Стрия/ маємо в XVI ст. найправдоподібніше як філія головного костелу Народження Діви Марії. Будова костелу почата в 16 ст. не була викінчена. В 1653 р. прибули до Стрия оо. Францішкани. В 1687 р. при підмозі довколишньої шляхти та за дозволом стрийського магістрату костел св. Марії Магдалини обняли спроваджені до Стрия францішкани і розпочали при костелі будівництво монастиря. В 1707 р. вимурували вівтар, решта костелу була дерев’яна.

Переданий костел св. Марії Магдалини австрійський уряд іменував українською церквою Народження Діви Марії, так як давні привілеї саме від цієї церкви, колись найбільшої у Стрию, згодом занепалої були успадковані. Коли ж розібрали стару дерев’яну церкву Успіння, що ще короткий час стояла на своєму історичному місці, нову церкву, передану українцям австрійцями вирішили назвати церквою Успіння Пречистої Діви Марії.

З 1843 до 1846 року триває перебудова церкви Успіння Пречистої Діви Марії – замість дерев’яних стін храму до мурованого святилища добудували стіни муровані – наву вірних і дзвіницю.

В 1886 р. церква Успіння чудом вціліла незгорівши в великій пожежі Стрия.

В 1937 р. в церкві встановлено кипарисовий Іконостас різьбяра Михайла Наконечного з Кам’янки Стромилової. Ікони належать авторству відомого у Галичині художника Василя Дядинюка з Лохвинця, що на Вінниччині.

Страхаючись реакції стрийського пароха о. Миколая Ліщинського на процес підготовки псевдособору з ліквідації УГКЦ 31 травня 1945 р. НКВС видає постанову про його арешт. Після довготривалих допитів о. Миколая Ліщинського “за співпрацю з антирадянськими організаціями українських націоналістів” засудили до випрано-трудового табору терміном на 10 років, де він і загинув. Церкву Успіння Радянська влада переводить під крило Російської Православної Церкви, вірні УГКЦ переходять у підпілля.

25 січня 1946 р. переселенці привозять до Стрия Чудотворну ікону Ліської Богородиці.

3 грудня 1989 р. громада під проводом отця-редемпториста Миколая Костюка повертає храм Успіння Пресвятої Богородиці в лоно УГКЦ.

В 1993 -1996 рр. парафіяни під проводом оо. Миколая Костюка і Петра Мірчука звершують історичне прагнення – розширення церкви, добудувавши бічні нави.
Декретом Блаженнішого Любомира від 28 серпня 2000 р. Б., даного у Львові при Архикатедральному соборі святого Юрія у празник Успіння Пресвятої Богородиці (протокол № Р 2000/840), заснована Стрийська єпархія УГКЦ і церква Успіння стає Катедральним храмом Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий.

Декретом Блаженнішого Любомира (Гузара) від 16 серпня 2000 р. Б. (протокол № Р 2000/798) представлено Преосвященного Владику Юліяна Гбура правлячим єпископом новоствореної Стрийської єпархії.
20 січня 2010 року Папа Венедикт XVI призначив Владику Тараса (Сеньківа) Апостольським Адміністратором ad nutum Sanctae Sedis Стрийської єпархії УГКЦ.