Чудотворна Ліська ікона

З давніх часів містечко Лісько /нині Lesko  – знах. на території Польщі/ було великим відпустовим місцем Марійського культу. Деякі історики твердять, що Чудотворна ікона вже існувала на початку будівництва заміської української церкви Різдва Богородиці. Вона показалася на пні зрізаного дуба. Вбога дерев’яна церковця в часі пожеж горіла, але стіна, на якій була ікона Ліської Богородиці залишалася неушкодженою. В часі реставрації 2007 р. виявлено, що Чудотворна ікона насправді з-заду  є обгорілою. В часі першої світової війни з ікони були вкрадені дорогоцінні коштовності – воти, які становили велику матеріальну цінність. Завдяки чудотворній іконі, слава про яку була дуже велика, до убогої церкви сходилися люди з  Галичини, Словаччини і Угорщини. Найбільшими днями вшанування Божої Матері були відпусти: у свято Різдва Пресвятої Богородиці  і у празник Положення Ризи Пресвятої Богородиці.

Чудотворна ікона з Ліська зціляла фізичні і духовні недуги людей. Останній парох Ліської церкви Різдва Богородиці о. Юліан Чучкевич вів записи про чуда уздоровлень перед Чудотворною іконою Матері Божої. Мав намір видати грунтовну книгу про ці чуда, та в першу більшовицьку окупацію 1939—1941 рр. записи потрапили у руки безбожних окупантів і були знищені, як свідчення істинної віри у Господа, Отця Всевишнього.

В 1946 році відбувалася сумно відома операція „Вісла“, в час якої згідно таємного договору Молотова-Рібентропа мільйон українців було виселено з рідних прадідівських земель і розкидано по світі. Наказ на виселення мешканцям Ліська прийшовся на саме Свято Йордану, на вулиці стояв тріскучий мороз. На зібрання дали 24 години, з собою дозволили брати найнеобхідніше.  Люди не могли залишити напризволяще найбільшу святиню Ліська і Перемильщини — Чудотворну ікону. Люди з церковного братства: Роман Спольський, його батько Микола, Євстахій і Мирослав Кіцак з синами Олексою і Володимиром, Павло Веремійський з синами просили старенького пароха церкви Різдва Богородиці у Ліську дозволу забрати Чудотворну ікону і найцінніші речі з церкви. Парох Ліська перестарілий о. Юліян Чучкевич дав ключі від церкви і благословив на дорогу. Роман Спольський зняв ікону у церкві, приніс до п. Ірзи, обмотали в одяг і поклали в приготовлений дерев’яний ящик.

25 січня 1946 р. ліські переселенці  прибули до  Стрия і з благословення настоятеля церкви о. Івана Бачинського помістили Чудотворну ікону в церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Відтоді багато стриян зазнають ласки молячись перед Чудотворною іконою. Велике число уздоровлень і навернень зафіксовано в Успенському храмі Стрия.

В літку 2007 в часі реставрації Чудотворної ікони Ліської Богородиці завідувач відділу реставрації темперного малярства львівського коледжу ім. Труша п. Борис Іванів записав:

„під час роботи над іконою я був приємно вражений, коли молодий круглолиций стриянин помолившись біля ікони поцілував її і засвідчив: „Ця ікона надзвичайно мені дорога і близька! Я завдячую їй!..” По якійсь хвилі мовив далі: „Пане добродію, я був невиліковно хворий на білокрів’я та щира молитва моєї матері до Ліської Матінки Божої … її чудотворність оздоровила мене від важкої недуги, дарувала мені життя.” Закінчуюючи урочисто, мовив „Сьогодні я перед вами. Я священик!!!” Незнайомець усміхнувся, побажав успіхів і попрощався… а мене заполонили роздуми; „Що це?!, де межа реального та ірреального?”

На сьогоднішній день що середи служиться Молебень перед Чудотворною Ліською іконою, читаються молитви на зцілення, щомісяця з 12 на 13 число відбуваються нічні чування, на положення Ризи та в часі празника Успіння Пресвятої Богородиці відбуваються великі відпусти.

 

 

 

______________

Свідчення про оздоровлення

 

Свідчення доктора медицини з США – п. Іринея Гутнікевича про оздоровлення від тяжкої і невиліковної недуги за заступництвом Пресвятої Богородиці в Чудотворній Ліській іконі