Відпуст до чудотворної ікони Ліської Божої Матері

13-14 липня цього року, у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий, уже втринадцяте поспіль відбувся відпуст до чудотворної ікони Ліської Богородиці. Протягом двох днів вірні з усієї Стрийщини та з-поза її меж молилися до Пречистої Діви перед Її чудотворною іконою, дякували за Її опіку та випрошували ласк для себе, своїх рідних, своєї Церкви і народу.

Розпочалися відпустові святкування із початком Літургійного дня – тобто з Великої Вечірні з Литією, яку очолив о. Мирон Гринишин, адміністратор катедрального собору.

Після Вечірні відбувся традиційний похід із копією чудотворної ікони вулицями міста Стрия, в якому взяли участь близько тисячі стриян. По завершені походу віряни молилися співану вервицю перед іконою Ліської Богородиці.

Відтак, розпочалася Свята Літургія, котру очолив ієромонах Ігнатій (Голинський), студит. Після Літургії о. Ігнатій прочитав молитви над хворими та здійснив водосвяття. Згодом, впродовж усієї ночі, у катедральному храмі тривали молитовні чування.

У неділю, 14 липня, святкові богослужіння розпочалися із Утрені, вкінці якої о. Мирон Гринишин привітав паломників, котрі прибули на святкування із Дашавського деканату (піша проща вірних цього деканату на відпуст до Стрия є щорічною).

Після Утрені розпочалася торжественна Свята Літургія, яку очолив отець Богдан Манишин, протосинкел Стрийської єпархії УГКЦ, у співслужінні численних представників єпархіального духовенства.

У літургійній гомілії, о. Богдан, найперше, передав духовенству і молільникам вітання від правлячого архієрея – владики Тараса, який «перебуваючи далеко за межами України, молитовно перебуває разом з нами». Відтак, отець Богдан пригадав про безмежні ласки, які Мати Божа дарує тим, хто щиро молиться перед Її чудотворною іконою. Також проповідник наголосив, що ми мусимо вміти бути вдячними за ласки даровані нам за посередництвом Пресвятої Богородиці, а вона завжди прагне бути з нами: «Мати Божа завжди хоче нас пригорнути, подарувати свою підтримку». Також було наголошено на важливості спільнотного виміру нашого християнського життя, зокрема молитви: «Частіше зцілюються там, де моляться спільнотою, а не поодинці». Окрім цього, отець говорив про передумови отримання Божих ласк: «Дорогою до зцілення і навернення є дозвіл людини Богові діяти в її житті», а також наголосив на цінності Марії для Церкви: «Церква завжди потребуватиме Марії. Вона завжди є Матір`ю  Церкви, бо Церква є Христос, а вона є Його Матір`ю».

По закінченні Літургії, отець Богдан виголосив подяки і многоліття всім, хто спричинився до організації святкувань, а опісля відбувся обхід навколо Церкви та окроплення свяченою водою усіх присутніх.

Щорічний дитячий табір «Світло віри в моєму житті»

З 16 по 22 червня у міжгір’ї Карпат на березі річки Опір в мальовничому селі Гребенів відбувся щорічний дитячий табір «Світло віри в моєму житті». Учасниками табору була молодь віком 10-16 років з парафій Благовіщення та Успіння Пресвятої Богородиці, а також парафії св. Володимира і Ольги м. Стрия. Протягом тижня діти мали змогу не тільки відпочити, а й духовно збагатитися, глибше пізнати поняття віри через молитовні розважання, ігри, та безпосередню участь у Святій Літургії. Духовний провід для молоді провадив о. Андрій Бінас. Кожного дня були різні тематичні конкурси, естафети, смішні та повчальні історії, вистави, де молодь показала все своє вміння та фантазію. Щовечора відбувався показ вистав, сценок, після чого всі разом молились. Майже кожного дня була можливість відпочити та покупатись на річці. Головною грою табору був пошук скарбу, для віднайдення якого молодь брали участь у різних видах спортивних та інтелектуальних ігор, де команди показали свою спритність. Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії проводили цікаві гуртки, де молодь мала змогу навчитися чогось нового та зробити подарунок для батьків своїми руками. Також дуже цікавою була гра «таємний друг», під час якої кожен учасник повинен був дарувати певній особі подарунки і робити їй різні приємні сюрпризи. Особливо запам’яталися водні ігри із наповненими водою повітряними кульками, а також обливання водою, в яких взяли участь також організатори табору.

Завершальним етапом табору стала вечірня ватра, де усі мали змогу побути разом, співати українські пісні під гітару, танцювати веселі банси.
Всі діти гарно відпочивши з сумом, але приємними спогадами поверталися додому.
Нехай ті іскорки віри запалені у їхніх юних серцях ще довго горять, та своїм прикладом живої віри допомагають загорітись іншим.